Моє не самотнє життя

Хіторі Боччі страждає на сильну соціальну тривожність: їй важко спілкуватися з людьми, вона вдається до досить радикальних заходів, дивовижно вміло уникає оточуючих, у неї болять ноги, коли вона перевтомлюється, буває надмірно занурена у власні думки, при сильному нервовому напруженні може знудити і часто вигадує різні плани. Зараз вона йде до середньої школи, а її єдина подруга, Явара Кай, навчається в іншій школі. Через це Боччі залишається наодинці, у колі нових однокласників, з якими їй потрібно подружитися, щоб Кай захотіла знову спілкуватися з нею.