

Макіо Кодай — двадцятип’ятирічна письменниця, яка здебільшого проводила час сама, занурюючись у світ книг. Її стосунки зі старшою сестрою Мінорі ніколи не були теплими — та завжди критикувала Макіо за її відмінність. Коли ж Макіо дізнається про трагічну загибель Мінорі і її чоловіка в автокатастрофі, вона не відчуває очікуваного смутку. Проте під час ідентифікації тіл зустрічає свою 15-річну племінницю Асу Такумі, з якою давно не бачилася.
Аса опиняється у вирі горя після втрати батьків, і Макіо намагається підтримати дівчину, пояснюючи, що її складні емоції — це нормальна реакція. Вона радить їй вести щоденник, щоб краще впоратися з переживаннями. Оскільки ніхто із родичів не бажає взяти Асю під опіку, Макіо приймає рішення піклуватися про неї, хоч і не має досвіду в цьому. У цьому непростому новому житті вони поступово вчаться розуміти й приймати одна одну, шукаючи власну дорогу у світі, сповненому невизначеності та змін.

| Коли | Серія | Команда | Плеєр |
|---|---|---|---|
| 13 | |||
| 13 | |||
| 8 | |||
| 10 | |||
| 12 | |||
| 13 | |||
| 12 | |||
| 12 | |||
| 13 | |||
| 13 | |||
| 11 | |||
| 12 | |||
| 11 | |||
| 12 | |||
| 12 | |||
| 11 | |||
| 11 | |||
| 8 | |||
| 11 | |||
| 11 | |||
| 10 | |||
| 10 | |||
| 10 | |||
| 9 | |||
| 10 | |||
| 10 | |||
| 7 | |||
| 9 | |||
| 9 | |||
| 9 | |||
| 9 | |||
| 9 | |||
| 6 | |||
| 8 | |||
| 8 | |||
| 7 | |||
| 8 | |||
| 8 | |||
| 8 | |||
| 6 | |||
| 7 | |||
| 7 | |||
| 7 | |||
| 6 | |||
| 6 | |||
| 7 | |||
| 7 | |||
| 5 | |||
| 6 | |||
| 6 | |||
| 6 | |||
| 4 | |||
| 3 | |||
| 5 | |||
| 5 | |||
| 5 | |||
| 5 | |||
| 5 | |||
| 4 | |||
| 5 | |||
| 4 | |||
| 3 | |||
| 4 | |||
| 4 | |||
| 4 | |||
| 4 | |||
| 2 | |||
| 3 | |||
| 3 | |||
| 3 | |||
| 3 | |||
| 3 | |||
| 2 | |||
| 2 | |||
| 1 | |||
| 2 | |||
| 2 | |||
| 1 | |||
| 1 | |||
| 1 | |||
| 2 | |||
| 2 | |||
| 1 | |||
| 1 | |||
| 1 |
Підпишись на соц. мережі
Мені подобається як тут показані почуття, як вони спілкуються, я відчуваю це на якомусь такому близькому до себе рівні що воно зачипає мене і змушує дивитись з привіткритим ротом і не кліпати аби нічого не пропустит
тут дуже комфортний таймінг розповіді, воно ніби таке яким мусить бути
сама історія одночасно викликає таку близькість яку неможливо описати і лютий дискомфорт ніби це все торкається мене напряму і це в мене загинули батьки або сестра, ніби я почуваюсь самотньо і ніби ж я не взмозі зрозуміти чужої самотності.. це дивно дуже дивно але неймовірно приємно
дякую за столь приємну озвучку, мені насправді рідко прям заходить озвучка гласмунів, але тут тут вона якась інакша, якась глибша