Аніме з тегом «Настільний теніс»
Зосереджено на настільному тенісі (також відомому як пінг-понг).
«Не чіпай, Котесаші» розповідає про Койо Котесаші, молодого хлопця, який мріє стати спортивним лікарем. Він вступає до престижної старшої школи при Університеті Сейва, відомої своїми видатними спортсменами та командами національного рівня. Щоб покрити витрати на навчання, Котесаші погоджується працювати керуючим гуртожитку, де живуть талановиті дівчата-спортсменки з різних видів спорту. Незважаючи на деякі сумніви з боку оточення, Койо швидко доводить свою користь, застосовуючи унікальні знання про будову тіла й майстерність масажу. Він тонко визначає причини фізичних проблем кожної з дівчат і допомагає їм відновитися. Його професіоналізм помічає навіть керівництво школи, яке обіцяє Котесаші стипендію в обмін на пильний догляд за здоров’ям спортсменок. Відтепер він стоїть на варті їхнього фізичного та емоційного добробуту, роблячи все, аби вони зберегли форму та досягали нових висот у спорті.
«Адачі та Шімамура» — це ніжна та зворушлива історія про двох школярок, які випадково перетинаються у шкільному спортзалі і поступово починають проводити час разом, граючи в пінг-понг. Спершу їхня взаємодія нагадує легке знайомство, однак із часом між ними прокидаються більш глибокі почуття, які складно однозначно назвати. Сакура Адачі і Хоґецу Шімамура — зовсім різні за характерами дівчата, які намагаються розібратися у своїх емоціях і тому, що означає їхній зв’язок. Починаючи з простого товариства, вони поволі наближаються одна до одної, але водночас відчувають, як межа між дружбою та чимось більшим розмивається. Їм доводиться вчитися знаходити спільну мову, а також усвідомлювати, чи зможе їхній зв’язок у підсумку стати міцнішим і чи не призведе він до розриву. Ця історія майстерно показує, як зароджуються перші ніжні почуття, сповнені невизначеності і тепла, а також які труднощі виникають на шляху бажання бути поруч з кимось особливим. «Адачі та Шімамура» — це про відкриття себе та іншої людини, про невловимі моменти юнацьких стосунків, які вчать цінувати кожну дрібницю спільного часу.
«Пінг-понг» — це історія про двох друзів з дитинства, Макото Цукімото, якого всі знають як "Смішка", і Ютака Хошіно, відомого під прізвиськом "Пеко". Вони займаються настільним тенісом у шкільній команді Катасе і мають дуже різний підхід до гри. Пеко — впевнений у собі, але часто лінується тренуватися, що дратує його однокласників. Натомість Смішка володіє природним талантом, але зазвичай стримує себе, не розкриваючи повну силу. Незважаючи на це, спільна пристрасть до пінг-понгу міцно пов’язує їхню дружбу. Коли Пеко дізнається, що колишній гравець національної збірної з Китаю приїжджає до Японії, він тягне Смішка до ривнянської школи Цудзідо, щоб поглянути на цього суперника. Там Пеко зустрічає Кона Венґе — майстра, який без проблем розгромлює його у баталії. Ця поразка змушує Пеко замислитися над своїм місцем у спорті та над тим, навіщо він взагалі грає. Тим часом тренер з команди Катасе помічає потенціал Смішка і починає наполегливо працювати над тим, щоб він перестав боятися розкрити себе у грі, хоча сам Макото сумнівається, чи варто грати без справжньої радості. На тлі цих внутрішніх пошуків головних героїв розгортається міжшкільний турнір, де змагаються найсильніші юні спортсмени з різними життєвими проблемами й амбіціями. Але жадоба перемоги і прагнення визнання часто породжують не лише драйв, а й болючі випробування, що відкривають глядачам глибину і складність дорослішання на спортивному шляху. «Пінг-понг» — це не просто про матчі і техніку, а про пошук себе, дружбу і те, як знайти свій шлях у вирі честолюбства.