Наше кохання завжди було на відстані 10 сантиметрів

Міо Айда та Харукі Серідзава — зовсім різні за характером старшокласники, які, здавалось би, не могли б бути ближчими. Міо — ніжна та замкнена дівчина, що воліє залишатися в тіні, займаючись мистецтвом в шкільному гуртку, тоді як Харукі — впевнений у собі та енергійний хлопець, який уже встиг здобути визнання як талановитий режисер у кіноклубі. Вони познайомилися ще на вступній церемонії, і незважаючи на різні характери, швидко стали друзями. Та їхні стосунки залишаються дещо незрозумілими для оточення – адже хоча вони й дуже близькі, між ними ніколи не було нічого більшого ніж дружба.

З наближенням фінального року у школі, Міо, Харукі та їхні друзі з обох гуртків опиняються на порозі важливих рішень — вибору майбутньої справи та боротьби з власними почуттями. Вони завжди знаходяться на відстані витягнутої руки, але подолати цю символічну межу — всього 10 сантиметрів — виявляється зовсім нелегко. Харукі прагне здійснити свою мрію та стати професійним режисером, а Міо шукає власний шлях у житті, і на цьому тлі їхні взаємини набувають нових глибин і випробувань. Ця історія про близькість і відстань водночас розкриває всі складнощі переходу від дружби до більшого.