Один танець

Кабоку Котані переступає поріг старшої школи з твердим наміром залишатися непомітним через своє заїкання, яке часто заважає йому почуватися впевнено в компанії інших. Хоч більшість його друзів обирають баскетбольний клуб, Кабоку притягує до себе танцювальний гурток, хоч попередній невдалий досвід у середній школі змушує його сумніватися й уникати виступів перед аудиторією.

Все змінюється, коли він помічає свою однокласницю Хікарі Ванду, яка танцює з такою легкістю й безтурботністю, ніби їй байдуже на погляди оточуючих. У них виникає взаєморозуміння — вона теж не надто вправна в словах, тож висловлюється через рухи й танець. Саме це запалює в Кабоку бажання подолати свої страхи та приєднатися до танцювального клубу. Під підтримкою Ванди та нових друзів він починає вчитися відкривати себе через танець, створюючи яскраві моменти свого шкільного життя крок за кроком.