Прикрась прощальний ранок квітами надії

Макія — представниця особливого народу йольфів, які можуть жити століттями і майже не перетинаються з повсякденними турботами звичайних людей. Вона з дитинства почувається самотньою, адже втратила батьків і хоч живе серед свого народу, їй бракує близькості. Хлопчина часто мріє про світ зовні, але через суворі заборони вождя племені ніколи не наважується залишити рідні землі.

Та вся її звична реальність руйнується, коли могутнє королівство Мезарте, спрагле влади, вторгається у світ йольфів. Заволодівши останніми величними драконами — Ренато, король прагне отримати безсмертя йольфів для своєї крові. Люди разом із Ренато спустошують батьківщину Макії, вбиваючи більшість її роду. Під час нападу вона потрапляє у полон до скаженого дракона Ренато, який незабаром гине, залишивши дівчину сам на сам десь у глушині далеко від дому. Лише плач немовляти змушує її діяти – у поваленому селі Макія знаходить малюка, що втратив батьків, і приймає рішення виховувати його як рідного. Вона називає хлопчика Еріалем.

Хоч Макія й не володіє знаннями про людський світ, не знає, як піклуватися про дитину, що росте значно швидше за неї, та бореться з гіркотою самотності, вона не відступає. Її завзяття і мрія створити сім’ю всупереч усім труднощам сповнюють це зворушливе оповідання про материнську любов, втрати і пошуки свого місця у світі.